Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/снітій

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
снітій
Берлін: Українське слово, 1924

Сніті́й, тія́, м. Раст. Uredo segetum. Вх. Пч. I. 13. См. Засніт.