Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сокіл

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сокіл
Берлін: Українське слово, 1924

Со́кіл, кола, м. Соколъ. Зашумів сокіл із-за крутих гір. Чуб. V. 206. Употребляется какъ ласкательное слово. Ум. Соко́лик, сокіло́к, сокі́лонько, соко́лонько, сокі́льчик, соколе́ць, соко́лко, соколо́чок. Мил. 157. Чуб. V. 1195, 23, 70. Ном. № 801. Грин. III. 498.