Словарь української мови (1924)/сокіл
Зовнішній вигляд
◀ сокирянка | Словарь української мови С сокіл |
сокір ▶ |
|
Со́кіл, кола, м. Соколъ. Зашумів сокіл із-за крутих гір. Чуб. V. 206. Употребляется какъ ласкательное слово. Ум. Соко́лик, сокіло́к, сокі́лонько, соко́лонько, сокі́льчик, соколе́ць, соко́лко, соколо́чок. Мил. 157. Чуб. V. 1195, 23, 70. Ном. № 801. Грин. III. 498.