Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сокір

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сокір
Берлін: Українське слово, 1924

Со́кір, кора, м. = Осокір. Тріщать дуби, сокори, вільха і всяке дерево. Рудч. Ск. I. 134.