Словарь української мови (1924)/сомиряти
Зовнішній вигляд
◀ сомина | Словарь української мови С сомиряти |
сон ▶ |
|
Сомиря́ти, ря́ю, єш, сов. в. сомири́ти, рю́, риш, гл. Смирять, смирить. Бо сам Господь — свята правда, сомиряє неправду. ЗЮЗО. I. Матер. 23.