Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сонливий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сонливий
Берлін: Українське слово, 1924

Сонли́вий, а, е. Сонливый. Сонливого добудишся! Ном. № 10398.