Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сонливиці

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сонливиці
Берлін: Українське слово, 1924

Сонли́виці, ць, ж. мн. Сонливость. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. I. 112.