Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/соннивий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
соннивий
Берлін: Українське слово, 1924

Сонни́вий, а, е = Сонливий. Я хоч соннивий, та все таки раніше встав. Зміев. у. Невістка соннивая, дрімливая. Нп. Черн. у.