Словарь української мови (1924)/сонців
| ◀ сонце | Словарь української мови С сонців |
сончовий ▶ |
|
Со́нців, цева, ве Принадлежащій солнцу. Проситься знов на ніч у сонцевої матери. Рудч. Ск. I. 83.
| ◀ сонце | Словарь української мови Борис Грінченко С сонців |
сончовий ▶ |
|
Словарь української мови — С
сонців
Борис Грінченко
1924
Со́нців, цева, ве Принадлежащій солнцу. Проситься знов на ніч у сонцевої матери. Рудч. Ск. I. 83.