Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сотішати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сотішати
Берлін: Українське слово, 1924

Сотіша́ти, ша́ю, єш, сов. в. соті́шити, шу, шиш, гл. = Утішати, утішити. Викинув Іванко половиночку (копи), сотішив дівчину-челядиночку. Мил. 88.