Словарь української мови (1924)/утішати

by Борис Грінченко

◀ утічка

Словарь української мови Борис Грінченко У утішати

утішатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Утіша́ти, ша́ю, єш, сов. в. уті́шити, шу, шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. К. Псал. 275. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце. Мет. 23.