Словарь української мови (1924)/утічка
Зовнішній вигляд
◀ утіха | Словарь української мови У утічка |
утішати ▶ |
|
Уті́чка, ки, ж. 1) = Утік. 2) Шовъ, гдѣ доски сбиты загвідками. Мнж. 177. 3) У́тічка. Вставка (въ деревянный брусъ и пр.). Міусск. окр.