Словарь української мови (1924)/спалитися

by Борис Грінченко

◀ спалити

Словарь української мови Борис Грінченко С спалитися

спаль ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спали́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Сжечься. Щоб спалилась з деркачами отта гаспедська буцегарня. Стор. I. 157. 2) Вспыхнуть, вспылить. Спаливсь він та до мене з кулаками. Павлогр. у.