Словарь української мови (1924)/спантеличитися
| ◀ спантеличити | Словарь української мови С спантеличитися |
спар ▶ |
|
Спантели́читися, чуся, чишся, гл. Сбиться съ толку. Спантеличивсь, небоже. Ном. № 5173.
| ◀ спантеличити | Словарь української мови Борис Грінченко С спантеличитися |
спар ▶ |
|
Словарь української мови — С
спантеличитися
Борис Грінченко
1924
Спантели́читися, чуся, чишся, гл. Сбиться съ толку. Спантеличивсь, небоже. Ном. № 5173.