Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спаровляти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спаровляти
Берлін: Українське слово, 1924

Спаровля́ти, ля́ю, єш, гл. = Справляти. Мені, Івасю Вдовиченку, коня на славу спаровляла. Мет. 416.