Словарь української мови (1924)/спарувати
| ◀ спаровляти | Словарь української мови С спарувати |
спаруватися ▶ |
|
Спарува́ти, ру́ю, єш, гл. Женить, выдать замужъ, сочетать бракомъ. Спарувати парубка з дівчиною. Кв. I. 191.
| ◀ спаровляти | Словарь української мови Борис Грінченко С спарувати |
спаруватися ▶ |
|
Словарь української мови — С
спарувати
Борис Грінченко
1924
Спарува́ти, ру́ю, єш, гл. Женить, выдать замужъ, сочетать бракомъ. Спарувати парубка з дівчиною. Кв. I. 191.