Словарь української мови (1924)/спахувати

by Борис Грінченко

◀ спахнути

Словарь української мови Борис Грінченко С спахувати

спацера ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спа́хувати, хую, єш, сов. в. спахну́ти, хну́, не́ш, гл. 1) Вспыхивать, вспыхнуть. Іскра до покутя спахнула (гості будуть). Ном. № 11797. 2) Вспыхивать, вспыхнуть (о румянцѣ), густо покраснѣть. Рум'янець густий спахував на личку. МВ. II. 94.