Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спацера

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спацера
Берлін: Українське слово, 1924

Спаце́ра, ри, ж. Прогулка. Да що ж вона, пане брате, під явором робить? Ой з тим розлучником на спацеру ходить. Чуб. V. 385.