Словарь української мови (1924)/спацір
Зовнішній вигляд
◀ спацера | Словарь української мови С спацір |
спачити ▶ |
|
Спа́ці́р, ру, м. = Спацера. Вийшла вона раз на спацір. Чуб. II. 133.
◀ спацера | Словарь української мови Борис Грінченко С спацір |
спачити ▶ |
|
Словарь української мови — С
спацір
Борис Грінченко
1924
Спа́ці́р, ру, м. = Спацера. Вийшла вона раз на спацір. Чуб. II. 133.