Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спацір

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спацір
Берлін: Українське слово, 1924

Спа́ці́р, ру, м. = Спацера. Вийшла вона раз на спацір. Чуб. II. 133.