Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сперечитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сперечитися
Берлін: Українське слово, 1924

Спере́читися, чуся, чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався. Левиц. Пов. 234.