Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сперечитися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ сперечатися Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сперечитися 		сперти ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Спере́читися, чуся, чишся, гл. Перечить, противиться. Дід не сперечався. Левиц. Пов. 234.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/сперечитися&oldid=501939