Словарь української мови (1924)/сперечатися

by Борис Грінченко

◀ сперечати

Словарь української мови Борис Грінченко С сперечатися

сперечитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спереча́тися, ча́юся, єшся, гл. Спорить. Та се було тоді, як ми з ним сперечалися за землю. Уман. у. Стара Тихониха трохи сперечалась, а батько згодився. Левиц. I. 20.