Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спинати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спинати
Берлін: Українське слово, 1924

Спина́ти, на́ю, єш, сов. в. сп'ясти́, зіпну́, зі́пнеш, гл. = Спиняти, спинити. За ним жінка у погоню — хватає, спинає, серцем називає. Чуб. V. 736. 2) Застегивать, застегнуть, пришпиливать, скалывать, сколоть.