Словарь української мови (1924)/спинатися
| ◀ спинати | Словарь української мови С спинатися |
спинити ▶ |
|
Спина́тися, на́юся, єшся, сов. в. сп'ясти́ся, зіпну́ся, зі́пнешся, гл. 1) Застегиваться, застегнуться, пришпиливаться, прикалываться, приколоться. 2) Подниматься, становиться. На ноги сп'ястись. Левиц. Становиться на цыпочки, приподниматься на пальцахъ; вообще тянуться къ чему-либо выше стоящему. Ввійшла я до неї вчора, вона спинається на вікно. МВ. I. 3) О лошади: становиться, стать на дыбы. 4) Спорить, возставать, возстать противъ кого. Як то проти старшини спинаться. Канев. у. Мені не можно спинаться з старшиною, бо сина у москалі оддасть. Канев. у.