Словарь української мови (1924)/сплямуватися

by Борис Грінченко

◀ сплямувати

Словарь української мови Борис Грінченко С сплямуватися

сплянтувати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Сплямува́тися, му́юся, єшся, гл. Запятнать себя (въ прямомъ и переносномъ значеніи). Дивлюсь, дивуючись, на кров з грязею, що ви обидва нею сплямувались. К. ЦН. 190.