Словарь української мови (1924)/сплянтувати
Зовнішній вигляд
◀ сплямуватися | Словарь української мови С сплянтувати |
сплячий ▶ |
|
Сплянтува́ти, ту́ю, єш, гл. — ліс. Разчистить. Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видко. Чуб. II. 183.