Словарь української мови (1924)/сплячий
| ◀ сплянтувати | Словарь української мови С сплячий |
спобігати ▶ |
|
Спля́чий, спля́щий, а, е. Сонный, спящій. Добре, що не спав, а як би на сплячого напали вовки, то б були розірвали. Камен. у.
| ◀ сплянтувати | Словарь української мови Борис Грінченко С сплячий |
спобігати ▶ |
|
Словарь української мови — С
сплячий
Борис Грінченко
1924
Спля́чий, спля́щий, а, е. Сонный, спящій. Добре, що не спав, а як би на сплячого напали вовки, то б були розірвали. Камен. у.