Словарь української мови (1924)/сповна
| ◀ сповіщати | Словарь української мови С сповна |
сповнити ▶ |
|
Спо́вна, нар. 1) Вполнѣ. 2) Не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму. Рудч. Ск. I. 187.
| ◀ сповіщати | Словарь української мови Борис Грінченко С сповна |
сповнити ▶ |
|
Словарь української мови — С
сповна
Борис Грінченко
1924
Спо́вна, нар. 1) Вполнѣ. 2) Не спо́вна ро́зуму. Не въ полномъ умѣ. Його жінка не сповна розуму. Рудч. Ск. I. 187.