Словарь української мови (1924)/сповіщати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сповіщати
Берлін: Українське слово, 1924

Сповіща́ти, ща́ю, єш, сов. в. сповісти́ти, щу́, сти́ш, гл. Извѣщать, извѣстить, увѣдомлять, увѣдомить. Я один утік і прибіг тебе сповістити. К. Іов. 4.