Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/сповідник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
сповідник
Берлін: Українське слово, 1924

Сповідни́к, ка́, м. Исповѣдующій. Воно й сповідники оті у Київі грошей дуже багато мають, бо скільки людей висповіда. Канев. у.