Словарь української мови (1924)/сповідник
Зовнішній вигляд
◀ сповіддя | Словарь української мови С сповідник |
сповідниця ▶ |
|
Сповідни́к, ка́, м. Исповѣдующій. Воно й сповідники оті у Київі грошей дуже багато мають, бо скільки людей висповіда. Канев. у.