Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спогонити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спогонити
Берлін: Українське слово, 1924

Спогони́ти, ню́, ниш, гл. Догнать, настигнуть. Нещасливая година Прокопонька спогонила. Kolb. II. 54.