Словарь української мови (1924)/сподіятися

by Борис Грінченко

◀ сподіяти

Словарь української мови Борис Грінченко С сподіятися

сподоба ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Споді́ятися, ді́юся, єшся, гл. 1) Совершиться, сдѣлаться. Оттаке то сподіялось. Шевч. Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється. Шевч. 380. 2) = Сподіватися. Де сподієшся ніч ночувати, то там дві будеш. Чуб. I. 269.