Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спожиток

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спожиток
Берлін: Українське слово, 1924

Спожи́ток, тку, м. = Споживок. Ворона улітку хоч і що добре запопаде на спожиток, то все кричить „гайно, гайно“. Ном. № 14028.