Словарь української мови (1924)/спожиття

by Борис Грінченко

◀ спожиток

Словарь української мови Борис Грінченко С спожиття

спозадавна ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спожиття́, тя́, с. Потребленіе, употребленіе. Коли що й робиться, то видно, що не для свого спожиття, не для себе, а так, по звичаю, — аби робити. МВ. (О. 1862. I. 98).