Словарь української мови (1924)/спокоїти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ спокійно Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спокоїти 		спокоїтися ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Споко́їти, ко́ю, їш, гл. Успокоить. Постіль моя спокоїть трохи муку. К. Іов. 16.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/спокоїти&oldid=502389