Словарь української мови (1924)/спокоїтися
| ◀ спокоїти | Словарь української мови С спокоїтися |
спокой ▶ |
|
Споко́їтися, ко́юся, їшся, гл. Упокоиться, умереть. Я звинулась до попа хрестити, аж уже спокоїлась дитина. НВолын. у.
| ◀ спокоїти | Словарь української мови Борис Грінченко С спокоїтися |
спокой ▶ |
|
Словарь української мови — С
спокоїтися
Борис Грінченко
1924
Споко́їтися, ко́юся, їшся, гл. Упокоиться, умереть. Я звинулась до попа хрестити, аж уже спокоїлась дитина. НВолын. у.