Словарь української мови (1924)/спостерегати
Зовнішній вигляд
◀ способний | Словарь української мови С спостерегати |
спостигати ▶ |
|
Спостерега́ти, га́ю, єш, сов. в. спостерегти́, режу́, же́ш, гл. Замѣчать, замѣтить. Ні батько, ні мати не спостерегли. Г. Барв. 238.