Словарь української мови (1924)/спостити
| ◀ спостигати | Словарь української мови С спостити |
споститися ▶ |
|
Спости́ти, щу́, сти́ш, гл. Пропостить. П'ятницю спостила. Чуб. V. 524. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161.
| ◀ спостигати | Словарь української мови Борис Грінченко С спостити |
споститися ▶ |
|
Словарь української мови — С
спостити
Борис Грінченко
1924
Спости́ти, щу́, сти́ш, гл. Пропостить. П'ятницю спостила. Чуб. V. 524. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Мнж. 161.