Словарь української мови (1924)/спотикач
| ◀ спотикатися | Словарь української мови С спотикач |
спотикача ▶ |
|
Споти́кач, чу, м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу. Котл. МЧ. 470. 2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав.
| ◀ спотикатися | Словарь української мови Борис Грінченко С спотикач |
спотикача ▶ |
|
Словарь української мови — С
спотикач
Борис Грінченко
1924
Споти́кач, чу, м. Родъ настойки. Оставалась пляшка спотикачу. Котл. МЧ. 470. 2) Толчекъ, подзатыльникъ. Спотикача як дав.