Словарь української мови (1924)/спотинову

by Борис Грінченко

◀ спотикнутися

Словарь української мови Борис Грінченко С спотинову

спотиньга ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спотино́ву, спотоно́ву, нар. 1) Сначала, спервоначала. Мнж. 192. От (чумаки) як виїхали, спотинову у кожного багато хліба, їдять, не шкодіють. Мнж. 102. 2) Снова. Те ж збувши, взявся закупать всячину всяку спотонову. Мкр. Г. 49.