Словарь української мови (1924)/спотиньга

by Борис Грінченко

◀ спотинову

Словарь української мови Борис Грінченко С спотиньга

спотич ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Спо́тиньга, нар. Исподтишка. Спотиньга в стегно впилася. Котл. Ен. VI. 71. Це така собака, що спотиньга рве. Мнж. 192. Усе спотиньга і потягну що небудь. Г. Барв. 365.