Словарь української мови (1924)/спотич
Зовнішній вигляд
◀ спотиньга | Словарь української мови С спотич |
спотичка ▶ |
|
Спо́тич, нар. = Спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.
◀ спотиньга | Словарь української мови Борис Грінченко С спотич |
спотичка ▶ |
|
Словарь української мови — С
спотич
Борис Грінченко
1924
Спо́тич, нар. = Спотикача. Пішов він п'яний спотич додому. Камен. у.