Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спотичка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спотичка
Берлін: Українське слово, 1924

Спо́тичка, ки, ж. Столкновеніе, преткновеніе. Найбільш має з становим спотичку піп. Отой йому спотичку робе. НВолын. у.