Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спотіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спотіти
Берлін: Українське слово, 1924

Споті́ти, ті́ю, єш, гл. Вспотѣть. Така хата тепла, що спотієш дрижачи. Ном. № 14036.