Словарь української мови (1924)/спочивище
Зовнішній вигляд
◀ спочивати | Словарь української мови С спочивище |
спочивок ▶ |
|
Спочи́вище, ща, с. Мѣсто отдыха. До вічного спочивища добралась. К. Дз. 191. Де захист наш, спочивище тихе? К. ПС. 132.