Словарь української мови (1924)/справників
| ◀ справник | Словарь української мови С справників |
справниця ▶ |
|
Спра́вників, кова, ве. Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель. МВ. II. 191.
| ◀ справник | Словарь української мови Борис Грінченко С справників |
справниця ▶ |
|
Словарь української мови — С
справників
Борис Грінченко
1924
Спра́вників, кова, ве. Принадлежащій исправнику, исправничій. Раду таку подавав усім справників слуга, чи приятель. МВ. II. 191.