Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/справниця

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
справниця
Берлін: Українське слово, 1924

Справни́ця, ці, ж. Присутственное мѣсто. В справниці осталися судці з авдитором. Федьк. III. 150.