Словарь української мови (1924)/справувати

by Борис Грінченко

◀ справування

Словарь української мови Борис Грінченко С справувати

справуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Справува́ти, ву́ю, єш, гл. Отправлять, исправлять, исполнять (должность), вести (дѣла). Я діло за його справував і клопотавсь. Зміев. у. Загад діло справує. Ном. № 1082.