Словарь української мови (1924)/спричинятися
| ◀ спричинуватіти | Словарь української мови С спричинятися |
сприщитися ▶ |
|
Спричиня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. спричини́тися, ню́ся, нишся, гл. Содѣйствовать, посодѣйствовать.
| ◀ спричинуватіти | Словарь української мови Борис Грінченко С спричинятися |
сприщитися ▶ |
|
Словарь української мови — С
спричинятися
Борис Грінченко
1924
Спричиня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. спричини́тися, ню́ся, нишся, гл. Содѣйствовать, посодѣйствовать.