Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/спричинуватіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
С
спричинуватіти
Берлін: Українське слово, 1924

Спричинува́тіти, тію, єш, гл. = Спричи́нитися.