Словарь української мови (1924)/спричинитися
| ◀ спритно | Словарь української мови С спричинитися |
спричинуватіти ▶ |
|
Спричи́нитися, нюся, нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться! Ном.
Спричини́тися. См. Спричинятися.
| ◀ спритно | Словарь української мови Борис Грінченко С спричинитися |
спричинуватіти ▶ |
|
Словарь української мови — С
спричинитися
Борис Грінченко
1924
Спричи́нитися, нюся, нишся, гл. Помѣшаться, сойти съ ума. Хай вона спричиниться! Ном.
Спричини́тися. См. Спричинятися.