Словарь української мови (1924)/спросонку
| ◀ спросити | Словарь української мови С спросонку |
спроста ▶ |
|
Спросо́нку, спросо́ння, нар. Сквозь сонъ. Спросоння він так голосно закричав, що побудив слуг. Левиц. Пов. 78.
| ◀ спросити | Словарь української мови Борис Грінченко С спросонку |
спроста ▶ |
|
Словарь української мови — С
спросонку
Борис Грінченко
1924
Спросо́нку, спросо́ння, нар. Сквозь сонъ. Спросоння він так голосно закричав, що побудив слуг. Левиц. Пов. 78.